Субота, 21.10.2017, 13:28
Ви увійшли як Гость | Група "Гості"Вітаю Вас Гость | RSS
Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід
Форма входу
Найцікавіше
Система змащення та охолодження двигуна
Система охолодження двигуна
Система живленя карбюраторного двигуна
Білети екзамену з предмету "Будова автомобіля та основи ТО"
Газорозподільний механізм (ГРМ)
Загальна будова і робота поршневих двигунів
МВС України, Мінтрансзв'язку України, МОН України, Мінпраці України; Наказ вiд вiд 07.09.2009 № 385/934/828/337
Категорії розділу
Будова автомобіля та основи ТО [8]
Безпека дорожнього руху [2]
Будова мототранспортних засобів [3]
Поділитись
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 191
Друзі сайту
Заробіток у Інтернеті
Вітаміни з грядки
ЦК ТСО України
Сайт м. Шепетівка
HashFlare
Погода

Погода в Украине

Статистика
Украинский портАл Яндекс цитирования Rambler's Top100 Каталог webplus.info каталог сайтів
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Навчальний процес » Будова автомобіля та основи ТО

Система живленя карбюраторного двигуна
     В карбюраторному двигуні як паливо використовується бензин.
     В карбюраторних двигунах легкових автомобілів застосовуються бензин слідуючих марок: А - 76; А - 80; А - 92; АИ - 93; А - 95; А - 98.
     У маркіркуванні бензину буква "А" означає, що бензин автомобільний, буква "И" показує, що октанове число визначено не моторним, а дослідницьким методом. Цифри після букви означають октанове число, за яким визначається стійкість бензину проти детонації.
     Детонація - це дуже швидке (вибухоподібне) згоряння робочої суміші, яке супроводиться значним підвищенням тиску газів в циліндрах двигуна. Ознаками детонації є дзвінкий стукіт у двигуні, чорний дим із глушника, перегрів двигуна і втрата потужності.
     Паливний насос призначений для подачі палива із бака  в карбюратор.
     Карбюратор призначений для приготування горючої суміші і подачі її в циліндри двигуна. Залежно від режимів роботи двигуна карбюратор міняє якість (співвідношення бензину і повітря) і кількість цієї суміші. Карбюратор - це один з найскладніших пристроїв автомобіля. Він складається з безлічі деталей і має декілька систем, які беруть участь у приготуванні горючої суміші, забезпечуючи безперебійну роботу двигуна.
     Найпростіший карбюратор складається з:
    - поплавкової камери;
    - поплавця з голчастим запірним клапаном;
    - розпилювача;
    - змішувальної камери;
    - дифузора;
    - повітряної і дросельної заслінок;
    - паливних і повітряних каналів з жиклерами.
    При русі поршня в циліндрі від верхньої мертвої точки до нижньої (такт впуску), над ним створюється розрідження. Потік повітря, через повітряний фільтр і карбюратор, спрямовується в об'єм циліндра, що звільнився.
     При проходженні повітря через карбюратор, з поплавкової камери через розпилювач, який розташований в найвужчому місці змішувальної камери - дифузорі, всмоктується паливо. Це відбувається внаслідок різниці тиску в поплавковій камері карбюратора, яка з'єднана з атмосферою, і в дифузорі, де створюється значне розрідження.
     Потік повітря дробить витікаюче з розпилювача паливо і змішується з ним. На виході з дифузора відбувається остаточне перемішування бензину з повітрям, і потім вже готова суміш надходить в циліндри.
     З схеми роботи найпростішого карбюратора можна зрозуміти, що двигун не працюватиме нормально, якщо рівень палива в поплавковій камері вище за норму, оскільки в цьому випадку бензину виливатиметься більше, ніж треба. Якщо ж рівень бензину буде менше норми, то і його вміст в суміші буде менше, що знову порушить правильну роботу двигуна. Виходячи з цього, кількість бензину в камері повинна бути незмінною.
    Рівень палива в поплавковій камері карбюратора регулюється спеціальним поплавцем, який, опускаючись разом з голчастим запірним клапаном, дозволяє бензину поступати в камеру. Коли ж поплавкова камера починає наповнюватися, поплавок спливає і закриває своїм клапаном прохід для бензину.
     В салоні у водія під правою ногою є педаль газу, призначена для управління карбюратором.
     Коли водій "тисне на газ", він керує дросельною заслінкою, яка за допомогою важелів або троса, з'єднана саме з педаллю газу. В початковому положенні заслінка закрита. А коли води натискує на педаль, заслінка починає відкриватися, потік повітря що проходить через карбюратор, збільшується. При цьому, чим більше відкривається дросельна заслінка, тим більше всмоктується палива оскільки збільшуються об'єм і швидкість потоку повітря, що проходить через "дифузор".
     Коли водій відпускає педаль газу, заслінка під впливом зворотньої пружини починає закриватися. Потік повітря зменшується і в циліндри поступає все менше і менше горючої суміші. Двигун "втрачає оберти", зменшується крутний момент на колесах автомобіля і він рухається повільніше.
     А якщо зовсім прибрати ногу з педалі газу, то дросельна заслінка закриється повністю.
     Для підтримки роботи двигуна на холостому ходу, в карбюраторі є свої канали, по яких повітря все-таки може потрапити під дросельну заслінку, змішуючись по дорозі з бензином.
     При закритій дросельній заслінці повітрю не залишається іншого шляху, окрім як проходити в циліндри по каналу холостого ходу. А попутно, він висмоктує бензин з паливного каналу і, змішуючись з ним, знову ж таки, перетворюється на горючу суміш. Майже готова до "вживання" суміш потрапляє в піддросельний простір, там остаточно перемішується і потім надходить в циліндри двигуна.
     На холостому ходу, при нормально працюючій системі подачі палива і відрегульованому карбюраторі, колінчастий вал двигуна повинен стійко обертатися зі швидкістю приблизно 800-900 об/мин.
     Карбюратор змішує бензин з повітрям в строго відповідній пропорції. Горюча суміш називається нормальною, якщо на одну частину бензину припадає 15 частин повітря (1:15). Це співвідношення може мінятися залежно від різних чинників, і відповідно мінятиметься якість суміші. Якщо повітря буде більше, то суміш називається збідненою або бідною. Якщо ж повітря менше - то збагаченою або багатою.
     Та все ж будь-якому карбюратору властивий елемент "стихійності" в сумішеутворенні, крім того, ця система живлення має свою межу максимуму адаптації до режимів роботи двигуна. Зовсім інша справа - впрорскування. Воно дозволяє оптимізувати процес сумішеутворення в набагато більшому ступені. Іншими словами, впорскування може здійснюватися більш оптимально за місцем, часом і необхідній кількості палива.
     Впорскування сприяє підвищенню паливної економічності і зниженню токсичності відпрацьованих газів. Так, наприклад, середня витрата палива автомобіля BMW 528і з робочим об'ємом двигуна 2,8 л і потужністю 193 к.с. дорівнює 10-12 л/100 км тобто приблизно на рівні "Волги" ГАЗ-24, що має двигун удвічі меншої потужності.
     Система вприскування є механічною системою постійного впорскування палива. Паливо під тиском надходить до форсунок, встановлених перед впускними клапанами у впускному колекторі.
     Форсунка безперервно розпилює паливо, що надходить під тиском. Тиск палива (витрата) залежить від навантаження двигуна (від розрідження у впускному колекторі) і від температури охолодної рідини.
     Кількість повітря, що підводиться, постійно вимірюється витратоміром, а кількість впорскуваного палива строго пропорційна (1:14,7) кількості повітря (за винятком ряду режимів роботи двигуна, таких як пуск холодного двигуна, робота під повним навантаженням і т.д.), що надходить, і регулюється дозатором-розподільником палива. Дозатор-розподільник або регулятор складу і кількості робочої суміші складається з регулятора кількості палива і витратоміра повітря. Регулювання кількості палива забезпечується розподільником, керованим витратоміром повітря і регулятором керованого тиску. В свою чергу дія регулятора керованого тиску визначається величиною розрідження, що підводиться до нього у впускному трубопроводі і температурою рідини системи охолодження двигуна.
Категорія: Будова автомобіля та основи ТО | Додав: sodem (12.05.2010)
Переглядів: 8173 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 3.6/14
Всього коментарів: 2
2  
супер

1  
cупер информация!!!!!!!!

Ім`я *:
Email *:
Код *:
sodem © 2017